У Калінінграді створили робота-таргана

150

Фахівці з Балтійського федерального університету імені Канта створили роботаракана. На розробку пристрою дослідники витратили близько 7 місяців. Перед вченими стояло завдання зробити робота максимально тараканоморфным.

Максим Патрушев, керівник проекту, директор хіміко-біологічного інституту БФУ ім. В. Канта:

Робот-тарган може використовуватися для пошуку об’єктів у важкодоступних місцях і розвідки.

«В Університеті Берклі вже 4 роки працюють над своїм тарганом, але там немає завдання зробити робота тараканоморфным, тому він швидше нашого, але зате не вміє повертати на ходу і зовсім не схожий на справжнього таргана. А нам замовник поставив саме таке завдання — зробити робота-таргана, причому укластися в терміни і бюджет», – заявив Олексій Бєлоусов, головний конструктор проекту, розробник механіки та електроніки.

У підсумку за основу прототипу був обраний південно-американський вид тарганів Blaberus Giganteus. Але знайти його в Калінінграді не вдалося, привезти теж виявилося проблематичним, тому дослідницька група працювала з видом Blaberus Craniifer: він відрізняється від Giganteus лише зменшеним розміром (70-80 мм), в іншому (зовнішній вигляд, біомеханіка) вони ідентичні. Цей вид тарганів часто називають «мертвою головою» з-за характерного малюнка на спинці личинки.

Як розповідають самі інженери-конструктори, перші два місяці вони просто вивчали таргана: його звички, особливості пересування і т. д. І лише потім розпочалася робота по проектуванню і конструюванню.

Робот-тарган має довжину 10 см, він пересувається зі швидкістю 30 см/сек, тобто 3 корпусу в секунду (справжні таргани бігають зі швидкістю до 10 корпусів у секунду). Робот забезпечений світлочутливими сенсорами, а також системою контактних і безконтактних датчиків для виявлення перешкод і їх уникнення.

«Дуже складно знайти комплектуючі. Багато чого довелося робити самим, вручну. Наприклад, в Австрії є компанія, яка створює приводи для ніг, але комплект для одного таргана коштує близько 600 тисяч рублів, а в нас бюджет всього проекту – 1,5 млн рублів», – говорить Данило Борчевкин, провідний інженер БФУ ім.І.Канта.

Термін здачі проекту — грудень. До цього часу колектив розробників розраховує вбудувати БІНС (безплатформенная інерціальна навігаційна система), щоб робот міг рухатися по заданому курсу. Ця система включає акселерометр, гіроскоп і магнітометр — набір, який встановлений сьогодні в кожному смартфоні. Крім того, планується збільшити автономність роботи: зараз робот може рухатися протягом 20 хвилин.

Робот може переносити вантаж до 10 м, ніж зацікавились військові, адже мініатюрний робот може з портативною камерою проникати у важкодоступні місця. Через тиждень, як обіцяє група дослідників, вони представлять зразок в матовому корпусі з камуфляжним розфарбуванням.