8 “зайвих” органів людини

Дізнайтеся про 8 “зайвих” органів в людському тілі і про те, як вони сформувалися в процесі еволюції. Апендикс, зуби мудрості, куприк та інші цікаві факти про наше тіло.

Апендикс: від незамінного до зайвого

Апендикс є одним із найбільш відомих рудиментарних органів людини. Колись він допомагав нашим предкам перетравлювати їжу, багату на клітковину. Хоча деякі тварини все ще покладаються на цей орган, для людей він став менш важливим, оскільки наша дієта стала набагато різноманітнішою, і ми більше не потребуємо настільки грубої їжі.

У деяких людей апендикс може запалитися протягом життя, що призводить до апендициту. Операція з видалення апендикса зазвичай не впливає на здатність організму функціонувати нормально.

Проте, навіть у наш час апендикс не можна назвати зовсім непотрібним – у ньому можуть жити корисні бактерії-симбіонти, які сприяють процесу травлення.

Довгий долонний м’яз: спадок деревного життя

Якщо покласти тильну сторону зап’ястя на стіл і з’єднати великий палець з мізинцем, на вашому зап’ясті, ймовірно, стане помітним сухожилля. Це сухожилля разом з м’язом, що кріпиться до плечової кістки, утворюють рудиментарний м’яз під назвою довгий долонний м’яз (Musculus palmaris longus). У минулому він допомагав нашим предкам вправно лазити по деревах, забезпечуючи міцність захвату. Але приблизно 3,2 мільйона років тому, коли ми перейшли на ходьбу на двох ногах, цей м’яз почав атрофуватися.

У 10% людей він відсутній, але це ніяк не впливає на силу чи спритність рук.

Зуби мудрості: жертви дієтичної еволюції

У давнину людям була потрібна велика щелепа з потужними м’язами для розжовування жорсткої їжі. З часом, через зміну раціону, наші щелепи зменшились і стали тоншими, що призвело до проблем із зубами мудрості, які колись виконували роль основних жувальних зубів. Сьогодні, коли наша їжа стала значно м’якшою, такі зуби більше не потрібні. Зуби мудрості, що з’являються у свідомому віці, є прикладом рудиментарного органу.

Гусяча шкіра: відгомін минулого

Ефект “гусячої шкіри” знайомий усім, але не всі знають, що він пов’язаний з рудиментарними органами. Цей феномен викликають м’язові волокна Arrector pili, які при скороченні викликають утворення “мурашок” на шкірі. У наших предків ці м’язи служили для утримання повітряного прошарку та піднімання волосся, щоб виглядати більшими. Однак із втратою густого волосяного покриву ця реакція втратила свою актуальність.

Куприк: слід від хвоста

Куприк є яскравим прикладом рудиментарного органу, що вважається залишком від хвоста. У людського ембріона на 5-8 тижні після зачаття можна побачити справжній хвіст, який згодом зникає, коли хребці зливаються, утворюючи куприк. У давнину хвостові кістки допомагали стабілізувати тіло під час руху, але після переходу на дві ноги цей орган став непотрібним. Сьогодні куприк не має функціонального значення, хоча іноді діти народжуються з рудиментарним хвостом, який зазвичай видаляють хірургічним шляхом. Цікаво, що з усіх рудиментарних органів куприк є найбільш травмонебезпечним.

М’язи вушної раковини: втрачена здатність

До рудиментарних органів людини належать і м’язи вушної раковини, які керують рухами вух. Більшість людей втратили здатність їх використовувати, хоча є ті, хто ще може ворушити вухами. У тварин ці м’язи допомагають краще чути звуки та виражати емоції, що можна побачити у домашніх собак і котів. Людина натомість використовує для цих цілей гнучку шию, тож рухати вухами нам більше не потрібно.

Пірамідальний м’яз: загадка черевної порожнини

Пірамідальний м’яз, який знаходиться у нижній частині живота, є ще одним рудиментарним органом. Цей м’яз є у близько 80% людей, у той час як інші народжуються без нього. Хоча він не має особливого впливу на функціонування м’язів черевної порожнини, наявність цього м’яза вказує на його рудиментарний характер.

Чоловічі соски: ембріональний спадок

Колись вважалося, що соски у чоловіків є залишком здатності до грудного вигодовування, яку вони втратили під час еволюції. Проте дослідження показали, що чоловіки ніколи не мали цієї функції. Соски формуються ще на ранніх етапах розвитку ембріона, коли стать майбутньої дитини ще не визначена. Цей приклад демонструє відмінність між рудиментарними органами та атавізмами. Атавізмами називають органи, які були у предків, але втратили свою функцію. Полімастія, або наявність додаткових сосків, є однією з таких рідкісних патологій, яка частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок.